ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ТЕХНІКИ ПИСЬМА ЯПОНСЬКОЮ МОВОЮ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ВИКОРИСТАННЯМ ІГОР

Кучукбаєва Л.

Київський національний лінгвістичний університет

За результатами спостережень за педагогічним процесом у Київській гімназії східних мов№1 в період з 2 лютого по 6 березня ми помітили, що рівень володіння писемним мовленням в учнів 4, 6, 8 та 9 класів не відповідає програмним вимогам. На нашу думку, одна з об'єктивних причин цього – несформованість уміння орфографічно правильно фіксувати на письмі окремі слова, що в силу особливостей японської орфографії не рідко призводить до повного викривлення змісту написаного. Необхідно зазначити, що уміння правильно фіксувати окремі слова, тобто техніка письма, відіграє важливу роль не тільки в навчанні письмового мовлення, але й у засвоєнні мовного матеріалу, а також у розвитку усного мовлення учнів. Саме тому ми вирішили, що дослідження цього питання є досить актуальним.

На даний момент написано багато робіт з питання методики формування навичок техніки письма різними мовами, в тому числі і японською, проте питання залишається все ще актуальним. Значних досягнень досягли американські та японські вчені. Багато опублікованих робіт належать групі AJALT, які займаються саме проблемою навчання письма іноземців, таким чином поєднуючи японську методичну школу з американською та європейською.

Проте досить мало ґрунтовних опублікованих робіт, що дозволяли б використовувати методику формування навичок письма в молодшій школі саме слов’яномовних країн. Проведення паралелей з рідною мовою є досить важливим аспектом, особливо в молодшій школі, коли діти пізнають мову у порівнянні. На нашу думку, це і є причиною погано сформованих навичок письма школярів у Київській гімназії східних мов №1. Наявність більшої кількості методичних розробок з формування техніки письма японською мовою в молодшій школі саме з використанням ігор значно полегшило б процес навчання письму.   

Враховуючи актуальність проблеми та наявність не достатньої кількості опублікованих робіт з цього питання, ми пропонуємо глибше розглянути проблему формування навичок техніки письма японською мовою в українській школі, систематизувати вже опубліковані роботи, адаптувати методики навчання іншим іноземних мов,  розробити свою методику, запропонувати свою класифікацію методичних ігор.  

Основна ідея нашої роботи – використання природної ігрової активності дитини в навчальних цілях, а саме для формування навичок письма японською мовою. Враховуючи складність японської системи знаків (2 алфавіти і розгалужена система ієрогліфів), ми дотримуємося думки, що тільки поєднання навчального процесу з грою можна досягти бажаного результату. Адже використовуючи мимовільну увагу, діти швидко запам’ятовують, компонент змагання у грі змушує їх більше старатися, працювати над своїм почерком, різні ігрові комбінації навчають дітей порівнювати, тренуватися, систематизувати, узагальнювати.  

Під час написання нашої роботи ми користувалися досвідом вчителів, анотуванням та реферуванням джерел з методики викладання іноземних мов, методики, психології та психолінгвістики, критичним аналізом навчально-методичного комплексу, а також провели пробне навчання в 4-Б класі Київської гімназії східних мов №1 в період з 9 лютого по 6 березня, в групі з 10 учнів.

Після педпрактики, де нам була надана можливість провести пробне навчання, на основі результатів спостереження, ми прийшли до висновків, що різноманітні ігри на формування техніки письма досить добре впливають на засвоєння японського письма. Після проведення ігрових каліграфічних хвилинок протягом 4 тижнів учні 4-Б класу Київської гімназії східних мов №1 майже повністю перестали плутати літери катакани і хірагани, орієнтувалися в системі ключів (основних елементів) ієрогліфів, значно покращили свій почерк.

Ми також запропонували свою класифікацію ігор, щоб було зручно користуватися різними методами відповідно до проблем, що виникають в учнів з технікою письма. Ми сподіваємося, що наші розробки можуть сприяти розвитку методики викладання японської мови та дозволить покращити рівень методичної підготовки вчителів та удосконалити процес навчання як такий.