ФОРМУВАННЯ УМІНЬ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ ДІАЛОГІЧНОГО ЯПОНСЬКОГО МОВЛЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ АВТЕНТИЧНИХ ВІДЕОФОНОГРАМ

Жигалко В.І.

Київський національний лінгвістичний університет

Забезпечення якісної освіти – це основне завдання, яке об’єднує всіх учителів та викладачів у всьому світі.

У нашій роботі ми досліджували шляхи навчання діалогічного японського мовлення за допомогою автентичних відеофонограм в основній школі. Слід відмітити, що на нашу думку, це досить актуальна тема для сьогодення, яка повинна набувати подальшого розвитку у майбутніх працях дослідників.

Під час нашого дослідження ми зіштовхувалися з різноманітними складностями, але зараз хотілося б наголосити на основній проблемі, яка на нашу думку, є спільною для всіх педагогів. Перед тим як почати навчати учнів будь-якого предмету, передусім, потрібно сформувати в учня інтерес до вивчення конкретного предмету. На наше глибоке переконання, відсутність в учня інтересу до вивчення певного навчального матеріалу, є основною проблемою, яка гальмує або взагалі унеможливлює процес навчання.

Під час практичного дослідження, яке проходило з 03.02.09 по 06.03.09 у Київській гімназії східних мов №1, ми намагалися зацікавити учнів 9-А класу у вивченні японської мови та навчити їх японського діалогічного мовлення шляхом використання відеофонограм з автентичного підручника «みんなの日本語», що можна перекласти як: «Японська мова для всіх».

Основні аргументи, які свідчать про ефективність цього підходу:

·           переглядаючи відеофонограми учні знайомляться зі специфікою японської мови та культури. І це дуже важливо, адже інколи, що в нас вважається нормальним явищем, в Японії є неприпустимо. Давайте наведемо декілька таких прикладів: в японській мові є такий термін, як 相槌 (aizuchi), що можна тлумачити, як підтримання бесіди під час розмови зі співрозмовником. Іншими словами, японець через певний проміжок часу (20 сек., 1хв.) повинен подавати знак, що він розуміє співрозмовника. Це робиться за допомогою спеціальних виразів (そうですか、そうですね、ええ та ін. (справді?, я так і думав, так )) чи невербальних засобів (кивання головою та ін.). У протилежному випадку  японець буде думати, що ви не слухаєте його чи не розумієте або ж взагалі ігноруєте його. Ще однією особистістю японської мови є правила відмови. Японці ніколи не кажуть прямо –  ні, є спеціальні вирази, які дають зрозуміти співрозмовнику, що йому відмовили (すみません今日はちょっと。。。（вибачте, але сьогодні трішки… (інші плани, справи))).                   

·           під час перегляду відеофонограми в учня задіяні слухові та зорові аналізатори, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу;

·           тематика відеофонограм – це повсякденне життя у Японії. Завдяки цьому фактору, в учнів під час візуального сприйняття відеофонограми, підвищується інтерес до вивчення японської мови та культури. На наше переконання, учень усвідомлює, що у майбутньому він сам може потрапити у подібні ситуації, тому знання цього матеріалу може бути корисним для нього.

·           відеофонограми – є невеликі за своїм обсягом (тривалість однієї відеофонограми приблизно становить від 2 до 5 хв.), тому учні не стомлюються під час їхнього перегляду.

Етапи проведення навчання японського діалогічного мовлення в основній школі за допомогою автентичних відеофонограм:

1)                     підготовчий етап на якому проводиться попередня підготовка учнів до перегляду відеофонограми (запитання-відповідь, бесіда з учнями);

2)                     етап сприйняття відеофонограми;

3)                     контроль розуміння основного змісту відеофонограми (запитання вчителя щодо розуміння змісту відеофонограми, висловлення учнями власних вражень щодо побаченого);

4)                     повторний перегляд опорного фрагменту з детальними поясненнями (доцільно робити паузи та вводити різноманітні письмові завдання (наприклад, заповніть пропущенні місця));

5)                     розвиток навичок і умінь усного мовлення через інсценування ситуацій мовлення в діалогах, рольові ігри. Під час рольових ігор, учні намагаються імітувати героїв відеофонограми, спираючись на текст. Основне завдання – це оволодіння учнями новою лексикою та сталими виразами. 

Підсумовуючи, нам би хотілося наголосити, що перше завдання, яке повинен перед собою ставити вчитель – це зацікавити учнів у навчанні. Основне, що мусить зрозуміти учень – це те, що мовою потрібно користуватися, а не просто вчити її. Вчитель за допомогою різних типів уроків (уроки на відкритому повітрі, на природі та ін..), різних методик (сугестія, використання відеофонограм та ін..) мусить зробити так, щоб учні не сприймали урок, як нудний процес навчання, а сприймали урок – як час, коли вони насолоджуються вивченням іноземної мови.